Застосування елементів сенсорної інтеграції в логопедичній роботі з дітьми молодшого шкільного віку з порушенням читання

Abstract

Висвітлюється проблема включення елементів сенсорної інтеграції в логопедичну роботу з дітьми молодшого шкільного віку з порушенням читання. Зазначено, що сенсорний та мовленнєвий розвиток відбуваються в тісній взаємодії, а отже, до причин, які викликають порушення писемного мовлення, зокрема читання, належать причини, що пов’язані з переробкою сенсорної інформації, тому одним із засобів корекції цих порушень може бути метод сен- сорної інтеграції. Висвітлюються результати обстеження мовлення дітей молодшого шкільного віку з порушенням читання за авторською методикою діагностики писемного мовлення осіб різних вікових груп (В. М. Ільяної, Е. А. Данілавіюте), методикою оцінки сформованості навичок читання та письма в першокласників (М. М. Безруких), методикою обстеження читання й письма в молодших школярів (Н. Н. Баль та (І. А. Захарченя) на констатувальному та контрольному етапах дослідження. Визначено принципи включення елементів сенсорної інтеграції в систему логопедичної роботи: розвиток, індивідуальний підхід, довіра та співпраця, активність дитини, наочність, гуманізм і педагогічний оптимізм. Подано зразки використання обладнання сенсорної кімнати (сенсорні доріжки, крупи, сухий басейн, пісок, балансир, фітбол тощо) на логопедичних заняттях із метою корекції порушень писемного мовлення та його розвитку. Зазначено, що використання обладнання сенсорної кімнати дає змогу дітям виконувати різноманітні предметно-практичні та ігрові дії, що сприяють розвитку дрібної моторики пальців рук та ніг, формуванню лексико-граматичних категорій, корекції порушень звуковимови, вироблення диференціації фонем та навичок фонематичного аналізу в усному мовленні, розвитку слухового сприймання та фонематичних процесів, удосконаленню просодичних компонентів мовлення, закріплення звуко-буквених зв’язків, формуванню і автоматизації навички зливати букви (звуки) у склади або читання цілими словами, формування розуміння змісту прочитаного, розвитку зв’язного мовлення, формування тимчасових і просторових уявлень, розширення обсягу зорової пам’яті, розвитку зорового сприймання, аналізу, синтезу, зорового гнозису, а також стимуляції сенсорних функцій, рухової активності, усунення м’язового та психоемоційного напруження, створення позитивного емоційного тла, активізації когніттивних процесів, підвищенню мотивації до спільної з дорослим та самостійної діяльності школярів.