Нові виміри безпеки в практиках впровадження НУШ

Abstract

Досліджується питання проєктування шкільного освітнього середовища, здатного забезпечити безпеку учасників освітнього процесу в умовах війни. Статистично підтверджено гіпотезу про те, що рівень сприйняття освітніх реформ у групі педагогів з невисоким рівнем тривожності суттєво вищий, ніж у групі педагогів з високою тривожністю. Обгрунтовано тезу, що важливою є психологічна підтримка педагогічних працівників, спрямована на зниження рівня тривожності, розвиток стресостійкості. Виділено суттєві складові освітніх втрат: мотиваційні провали (втрата інтересу до навчання); соціальна дезадаптація (втрата важливих контактів у соціумі); асистемність знань (втрата цілісної картини світу); втрата практичного досвіду та напрями їх подолання