Етноцентризм як зворотна сторона етнічної ідентичності: спроба систематизації

Abstract

Проаналізовано зміст настанов особистості, що формуються у власній культурі, та їхнього впливу на сприйняття зразків інших етноспецифічних культур. Обґрунтовано понятійний апарат концепцій етнонаціональних досліджень. Наводяться результати емпіричного вивчення феномена етноцентризму, отримані за методиками анкетного опитування щодо сприйняття різних культурних зразків та ранжування ступеня їхньої схожості та привабливості для респондента. Застосовано концепцію культуральності, яка дає змогу побудувати модель походження та функціонування етноцентризму й пояснити причини негативізму, що ним породжується. Уперше класифіковано та описано якісні ознаки трьох принципово різних типів етноцентризму: природного, захисного й само- цінного. Визначено, що етноцентризм є частиною буття особистості, наслідком її соціалізації та прилучення до конкретної культури. Встановлено, що етноцентризм є не лише перешкодою у міжетнічній та міжкультурній взаємодії, а й виконує функцію підтримання та збереження етнічної ідентичності особистості, цілісного уявлення про внутрішній та зовнішній світ.